Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв? Шевч.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Рудч. Чп. 249. Садися ж іззаду та не поламай насаду. Чуб. V. 635. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ. Шух. I. 180.
Позакипати, -паємо, -єте, гл. Закипѣть (о многомъ). Уже всі чавуни позакипали. Харьк.
Поросколихувати, -хую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Роздражнювати, -нюю, -єш, сов. в. роздражнити, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, раздразнить.
Троєзілля, -ля, с. раст. Trifolim pratense. Котрий мені троєзілля достане, той зо мною до шлюбу стане. Н. п.
Убачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убачитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися. Г. Барв. 82. 2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається. ЗОЮР. II. 84.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14.