Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Дряговина́, -ни́, ж. Болотистое мѣсто, трясина, болото. Cм. драговина.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Підласий, -а, -е. Бѣлобрюхий. Підласий — сам чорний, а живіт або груди білі. Підласий... віл. А чапелька підласа до вісілля ласа.
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка.
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Будеш ти у мене хатку промітати. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Пішов дід раз до моря, став рибалчити.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння.