Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторжити

Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЖИТИ"
Бринталь, -ля, м. = бретналь.
Вінкобрани, -ран, ж. мн. Принятіе женихомъ и дружком небольшихъ вѣнковъ. Желех.
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Заска́ба, -би, ж. Заноза.  
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися — бились. Мир. Пов. II. 99.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед. Ном.  
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Прослати Cм. простилати.
Розштовхувати, -хую, -єш, сов. в. розштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Расталкивать, растолкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.