Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Козирьок, -ка, м. Ум. отъ ко́зирь. 1) Маленькій козырь въ картахъ. Не буду дивиться, нехай козириться; як під тим козирьком сидить чорт з молотком, він іде і кує, мені козирі дає. 2) Козырекъ (головного убора). 3) Картузъ (головной уборъ). Виходить з могили якийсь пан... Він у козирьку, і той козирьок так і горить, так і горить на йому. На йому був московський мундір з червоним коміром, козирок з червоною стрічкою навкруги. 4) Названіе вола съ рогами, расходящимися въ противоположныя стороны почти горизонтально, кончики которыхъ загнуты внутрь. Ум. козирьо́чок. То я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці, не по шапці, то й по козирочку.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Норець, -рця́, м.
1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився.
2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Первак м.
1) — ка. Первенецъ. Казав Микита-первак — не буде так.
2) — ка. Первый рой вилетівшій изъ улья во время роенія.
3) — ку. О наливкѣ, квасѣ перваго настоя. Дулівочка-первак така смашна була. Первак грушевий квас.
4) — ку. Деготь перваго выдѣленія. Нехай піде на діхтярню — у бору дьоготь робили — та нехай Грицько дасть дьохтю первачку, — самого чистого. Ум. первачок.
Перехибнутися, -нуся, -нешся, гл. Потерявъ равновѣсіе, упасть.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный.
2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. 2) — заяча. Раст. Sedum Telephium L.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Ум. рушничка. З рушнички золотої стріляє пташки.