Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Запря́ганий, -а, -е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.
Зробок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець. Шух. І. 249.
Побережина, -ни, ж. Прибрежье, мѣстность по берегу рѣки. КС. 1884. VIII. 719.
Повнити, -ню, -ниш, гл. Исполнять.
Правиця, -ці, ж. 1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці. Гн. II. 81. 2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Черк. у. Ум. правичка.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк.
Тройчистий, -а, -е. 1) Троичный. Шейк. 2) тройчи́сте зілля. Раст. Lotus corniculatus L. Употребляется отъ водобоязни. Шейк.
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. ІІ. 139.