Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатер. у. Насилу Клим відхвативсь.
Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Ном. № 3150. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Шевч. 427. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Грин. III. 484. Ото гілляченьки із її рученьки. Рудан. І. 35. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. Чуб. ІІІ. 299.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Появ, -ву, м. Появленіе, явленіе. К. Дз. 58. Ще до появу Шевченка в літературі. К. ХП. 19.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Кв. І. 124. Аж лящить жіночий регіт. Шевч. 334. Там такого реготу, аж стіни гудуть. Пирят. у.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Схилисто нар. Наклонно. Камен. у.