Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. Вх. Лем. 417. 2) Биться, побиться объ закладъ. Вх. Лем. 415. 3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.
Зга́яти, -гаю, -єш, гл. О времени: по терять, пропустить. Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали — поламався. Харьк.
Индик, -ка, м. Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. Ходить, як индик переяслівський. Ном. Посип индикам, гусям дай. Шевч. 132. Надувся, як индик. Котл. Ен. II. 35.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Познати Cм. познавати.
Пристрій, -ро́ю, м. Приборъ, снарядъ. Ком. II. 85.
Ростъ, -ти, ж. Растительность. Там в окопі і рость є.
Ростягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. ростягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. 1) Растягиваться, растянуться. 2) Растаскиваться, растащиться.
Толока, -ки, ж. 1) Работа компаніей не за плату, а за угощеніе. Чуб. VII. 377. Шух. І. 89. Піп збіра толоку. Толокою писареві хату обмазали. Канев. у. Толокою сінце впорали. Г. Барв. 132. Не сам один: толокою йому помагали. Шевч. 2) Поле, находящееся подь паромъ и служащее выпасомъ для скота; выгонъ. Череда звернула з толоки на шлях. Левиц. І. 1. Ой на тім боці да на толоці, там цигани стояли. ЗОЮР. II. 255. Запріг шість пар волів у залізний плуг і оре толоку на пшеницю. Грин. II. 151. 3) мн. толо́ки. Общественные лѣса. Шух. І. 73.
Учасне нар. = учасно. Ян посієш учасне, то будеш мав хліб. Камен. у.