Відроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відробитися, -блюся, -бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір обробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт.
Зго́рда нар. Гордо, высокомѣрно. Марусенька пишна в черевичках вийшла; на воротях стала, згорда одказала.
Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Недогодний, -а, -е. Неудовлетворяющій, неугодный. Вона йому недогодною стала.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося.
Суголовок, -вка, м.
1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь.
2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду.
