Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джиджуру́ха, -хи, ж. Кокетка, франтиха. Cм. Чепуруха.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Злоріка, -ки, гл. Злословящій. К. ПС. 50. Блажен... хто стежку грішників минає, серед злоріків не сідає. К. Псал. 1.
Зукрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. зукрасити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Вони його любили, мов жертву ідольську квітками зукрашали. К. МБ. III. 257. Султанські зукрашені кіосками сади. К. ПС. 126.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Перекоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Перестать, прекратиться — о чемъ либо дурномъ, напр. о плохой погодѣ. Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — в велику силу дійшов додому. Васильк. у.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.
Цілити 2, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.
Шиндувати, -ду́ю, -єш, гл. Обдирать, сдирать кожу, очищать отъ кожи. (К. II. Михальчукъ).