Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́збу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Шевч. 328. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки. Фр. Пр. 3.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.
За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую. Чуб. V. 121.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
Козловий, -а, -е. Козловый.
Подост нар. = подостатком. Гн. II. 45.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Посквернити, -ню́, -ниш, гл. Изгадить. Посквернило дорогу. Харьк. г.