Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовковище

Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВКОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВКОВИЩЕ"
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Немилостиво нар. Безжалостно.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. ЕЗ. V. 83.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Призорий, -а, -е. Близорукій. Шух. І. 33.
Рівчачок, -чка, м. Ум. отъ рівчак.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.
Урдяний, -а, -е. Съ начинкой изъ урди. Урдяні пироги, вареники. Шейк.
Хамник, -ка, м. = хабник. Вх. Зн. 76.
Чинарчина, -ни, ж. = чинарка. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВКОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.