Бовть! меж.
1) Бултыхъ! Бовть у воду!
2) Звукоподр. плеску воды.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
До́лі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Хоч долі, аби в своїй волі. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе.
Підбільшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. підбільшитися, -шуся, -шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.
Підчас, -су, м. Родъ супа изъ листьевъ свеклы.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця.
Погуковщина, -ни, ж. Взносъ въ мірской капиталъ на уплату податей за бѣдныхъ и на другія благотворительныя цѣли. Ти б мовчав, бо й досі не оддав погуковщини.
Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей.
Смілий, -а, -е. Смѣлый. Ум. сміленький, сміле́сенький.