Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбуруватий

Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРУВАТИЙ"
Инакше нар. = инак. Инакше на. Рудч. Ск. І. 126.
Линю́щий, -а, -е. Линючій, линяющій. Заполоч линюща. Черк. у.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.
Поперезуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться наново, перемѣнить обувь (о многихъ).
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Скаятися, скаюся, -єшся, гл. Раскаяться. Чорна гречка, білі крупи, не впадайся, дівча, в руки, бо як мені попадешся, то й на послі не скаєшся. Чуб. V. 123.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.