Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбун

Стовбун, -на, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною. Вас. 181. Нате й мій стовбун, щоб і я там був. Ном. № 6437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУН"
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Дописа́ти Cм. дописувати.
Заги́ба, -би, ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.
Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. Чуб. III. 250. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. Гол. І. 12. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла. Г. Барв. 223.
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, истомиться печалью. Конст. у.
Златомальо́ваний, -а, -е. Позолоченный, раскрашенный золотомъ. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть. Шевч. 600.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Паруб'я, я́ти, с. = парубча. Пора нашим паруб'ятам селом мандрувати. Чуб. III. 112. У мене сини паруб'ята. Г. Барв. 11.
ПересохтиCм. пересихати.
Урунитися Cм. урунюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.