Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбоватий

Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
Души́стяй, -а, -е. = духовитий. души́стий богу́н. Раст. Daphne Cneorum. ЗЮЗО. І. 121. души́сті васи́льки. Раст. Ocimum basilicum. ЗЮЗО. І. 129. души́сті гвозди́ки. Раст. Dianthus Caryophyllus. ЗЮЗО. І. 121. души́стий горо́шок. Раст. Lathyrus odoratus. ЗЮЗО. І. 126. души́ста не́хворощ. Раст. Artemisia annua. ЗЮЗО. І. 112. души́ста фія́лка. Viola odorata. ЗЮЗО. І. 141.
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Підмогти Cм. підмагати.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.