Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбоватий

Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере. Г. Барв. 130.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Окреслити Cм. окреслити.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме. Черниг. г.
Приписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. приписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Приписываться, приписаться. Приписався до Мар'янівської громади. Мир. Пов. II. 42.
Токариха, -хи, ж. Жена токаря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.