Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стішатися

Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Чуб. V. 862. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Н. Вол. у. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)! Драг. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІШАТИСЯ"
Ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Воларь, -ря, м. = воляр. Галиц.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. І. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Чуб. V. 630.
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ капелюх.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку. Лебед. у.
Стовпник, -ка, м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став. МУЕ. III. 52.
Шпилястий, -а, -е. Холмистый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.