Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стінити

Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив. Павл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІНИТИ"
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Опалка, -ки, ж. 1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки. Рк. Левиц. Хотин. у. 2) Корзина, плетенка. 3) = опалачка. Желех.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Рострушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роструси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раструшиваться, раструситься, разсыпаться. Жовтенький пісочок, рострусися. Чуб. V. 779.
Стокрот нар. Стократъ.
Угамовувати, -вую, -єш, сов. в. угамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Утишать, утишить, успокаивать, успокоить, укрощать, укротить. Вгамуй ти капосних дітей. Канев. у. Угамуй рогатих турів. К. Псал. 153.
Шкільник, -ка, м. = школяр. Шух. 1. 32. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.