Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянин

Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Засластьо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить, засалить.
Затіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. затекти́, -течу́, -че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. І. 19.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.
Провідник, -ка, м. Проводникъ; руководитель. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Н. п. Ум. провідничок. Ой дай мені провідничка хоч братчика. Мил. Св. 54.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.