Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянин

Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Повгонити, -ню, -ниш, гл. Вогнать (многихъ).
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Полумінь, -ні, ж. = полум'я. ЕЗ. V. 78.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран. ЗЮЗО. І. 115.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.