Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіжок

Стіжок, -жка, м. 1) Ум. отъ стіг. 2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було. О. 1862. IX. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЖОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЖОК"
Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152.
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Жада́но нар. Желанно.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Кукул, -ла, м. Самецъ кукушки. Желех.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Сердечина, -ни, об = сердега.
Ставець, -вця, м. 1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю. Ном. № 11983. 2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ. Вас. 182. 3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля. Вас. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІЖОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.