Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стихомиритися

Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИХОМИРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИХОМИРИТИСЯ"
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Дзиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Стрекотать, жужжать. Гудуть бжілки, дзигочуть копит, О. 1862. VI. 90.
Дря́пання, -ня, с. Царапаніе.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Панібрат, -та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Ном. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. Греб. 386. бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно.
Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл. 1) Починить (во множествѣ). 2) Уладить (во множествѣ).
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно. Н. Вол. у.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИХОМИРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.