Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стирчати

Стирчати, -чу́, -чи́ш, гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРЧАТИ"
Берестняк, -ка, м. = берестник. Аф. Ум. берестнячок.
Биця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. О 1861. VIII. 8. зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Фр. Пр. 27. Ум. бицька, бицінька, бицюня. Cм. биня.
Витоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. 2) Истоптать (обувь).
Вишмарувати, -рую, -єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Кістлявий, -а, -е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. Кв. І. 243. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка. Мир. Пов. І. 121.
Лі́тішний, -а, -е. = літошній. Вх. Зн. 33. Желех.
Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл.го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама. Мет. 274. Ще ти голови моєї не наклопотала! Мир. Пов. II. 47.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Ном. № 5265. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься. Грин. III. 67. 2) Прерываться, прерваться, прекратиться. 3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас. Гол. III. 433.
Ремінний, -а, -е. Ременный, сдѣланный изъ ремня, кожаный. Ремінний пояс. Ном. № 2578. Ремінний батіг. Чуб. V. 472.
Хрящ, -ща, м. 1) Хрящъ. Стор. II. 77. Cм. хрустка, хрусталка, хрястка. 2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем. Грин. ІІІ. 608. 3) пт. = деркач. Вх. Лем. 479. Ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.