Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Гиллякуватий, -а, -е. = гіллястий Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого.
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
Запані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш?
Запоро́ха, -хи, ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Й Солоха не запороха.
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.