Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії. Чуб. V. 210.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса. Ном. № 12378.
Ополи нар. = обаполи. Н. Вол. у.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл. 1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. І. 9. 2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.
Пороскриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Раскрыться (о многихъ). В хаті було душно, діти пороскривалися і лежали роскидавшись. Харьк.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
П'ялило. Cм. П'яло.
Роспинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розіпнутися и розіпястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Распяливаться, распилиться, растягиваться, растянуться. 2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. Драг. 73.за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них. Кв. І. 2. 3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться. Чуб. І. 102.
Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.