Безладдя, -дя, с. Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. У нас безладдя було таке що й Боже! У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє.
Витівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Доки будуть оці витівки?
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість.
Ляхва́, -ви, ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Підклонилися латиненій ляхві.
Пастушок, -шка, м.
1) Ум. отъ пастух.
2) = пасту́шка 2.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл.
1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись.
2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась.
Повигортати, -та́ю, -єш, гл. Выгресть (во множествѣ). Повигортай попіл з усіх грубок.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні.
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Соняшний світ.