Вугловий, -а, -е. Угольный.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Парсона, -ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. Своєю парсоною з'являлась до архирея. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл.
1) Раздалбливать, раздолбить.
2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась.
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Проти нас тюпа чоловік верхи.
Фіртка, -ки, ж.
1) = хвіртка.
2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла.
