Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Витворити Cм. витворяти.
Загойда́ти, -да́ю, -єш, гл. Закачать, заколыхать.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Ном. № 2603. Не квапся поперед батька в пекло. Ном. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. К. Г. Кв. XII. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. Г. Барв. 11. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду. Каневск. у.
Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Копирстка, -ки, ж. = копистка. Екатерин. у. Ум. копи́рсточка.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої. Сим. 206.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Хвуста, -ти, ж. = хуста. Kolb. II. 57.
Чемери́с, -са, м. ? Чемерис, чемерис, чом дівочок не любиш? Гол. І. 325.