Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуста, вуст, мн. см. уста.
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.
Запо́взати, -заю, -єш, гл. Заползать, начать ползать.
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажений? Волын. г. Летить миска до порога. Н. п. Куля летить. Дещо, 31. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. Лукаш. 168.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Обскребти Cм. обскрібати.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.