Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Ло́піт, -поту, м. Стукотня. Желех.
Нарозумі́ти 2, -мі́ю, -єш, гл. Взять въ толкъ, набраться умѣнья. Пани нарозуміли од мужиків, як хазяйнувати треба. Волч. у.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Остити Cм. остивати.
Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє. Греб. 401. 2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його. Мир. Пов. І. 160.
Пошта, -ти, ж. 1) Почта, почтовая контора. Греб. 400. Гроші поштою шлють. Г. Барв. 488. 2) Почтовая станція. Г. Барв. 91.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.