Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Кудельний, -а, -е. 1) Относящійся къ куделі.
2) кудельна хижа. Помѣщеніе, гдѣ бываютъ вечерниці, на которыхъ прядутъ куделі.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде.
Перекосити Cм. перекошувати.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Помічати, -чаю, -єш, сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає.
Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж.
Потай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. Дав йому гроші у потай.
Прокукурікати, -каю, -єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
