Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чогось борщ горенить. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Лють, -ті, ж. Сильный холодъ. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в'язки соломи спали, то холодно.
Настріляти, -ля́ю, -єш, гл. Настрѣлять. Наш стрілець сьогодня багато качок настріляв.
Олейкарь, -ря́, м. Дегтярникъ. Малярі, або олейкарі, привозять дехоть, у них купують люде.
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.
Сторчак, -ка, м.
1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать.
2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній.
3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки?
Сяння, -ня, с. Сіяніе.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость.
Шула, -ли, ж. Столбъ въ заборѣ, въ который (столбъ) вдѣланы доски. То же и въ стѣнѣ хаты, построенной у шули, т. е. такъ, что стѣна составлена изъ бревенъ или горбылей, лежащихъ горизонтально одинъ на другомъ такимъ образомъ, что концы ихъ входять въ продольныя углубленія столбовъ.
