Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старовина

Старовина, -ни, ж. 1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. 2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екатер. у. 3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. Cм. стариця 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОВИНА"
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Глогинька, -ки, ж. Ягода боярышника. Вх. Уг. 233.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Позакльовувати, -вую, -єш, гл. Заклевать (многихъ).
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.
Праліс, -су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159.
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Штиркати, -ка́ю, -єш, гл. = штрикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.