Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

станівкий

Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАНІВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАНІВКИЙ"
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Гря́стиця, -ці, ж. звичайна. Раст. Dactylis glomerata. Шух. I. 20.
Досла́тися, дошлю́ся, -шле́шся, гл. Быть въ состояніи послать. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Коровайний, -а, -е. = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки. Кв. І. 110.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Найпа́че нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо. Черк. у. Сим. 227.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАНІВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.