Глоба, -би, ж.
1) Согнутое отъ природы дерево.
2) Желѣзный клинъ.
3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Мушкетю́га, -ги. Ув. отъ мушке́т.
Перезок, -зка, м. Ременный поясъ.
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину?
Розбовтати, -ся. Cм. розбовтувати, -ся.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою?
Чорноморка, -ки Черноморка. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою.