Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Кучерявець, -вця, м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. Желех. 2) Раст. Saxifraga aizoon. Лв. 101. Вх. Зн. 31. Ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть. Ном. № 2329.  
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Желех.
Повисолоплювати, -люємо, -єте, гл. Высунуть (языкъ, о многихъ). Шість левів язики повисолоплювали. Мнж. 19.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Повороз, -зу, м. = поворозка. Шух. I. 224.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба. Черниг. у.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки. Фр. Пр. 17.
Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. І. 176. Cм. хвоя.