Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. Подольск. г. колеса на мазі, — не на мазі. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Присербитися, -блюся, -бишся, гл. Присосѣдиться, пристать, привязаться. Так вона до його прикинулась, так присербилась. МВ. ІІ. 141.
Просоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. К. Досв. 11. Просоліла риба. Конст. у.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Утінка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Фрембія, -бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.
Чеплія, -лії, ж. = чаплія.
Шастувати, -ту́ю, -єш, гл. Шелестѣть. Наша пані молода, на ній сукенка золота, на ній сукенка шастує, — свої женчики частує. Рк. Макс.