Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. Ном. № 3784. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. К. ЧР. 220. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. I. 187. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла. Грин. І. 33.
Зате́мніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть.
Зво́ди, -дів, м. мн. Очная ставка. зво́ди зво́дити. Давать очную ставку. Екатер. у.
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Підкучерок, -рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней. Черниг. у.
Покататися, -таюся, -єшся, гл. Покататься. От, покаталися — привели додому того коня. Рудч. Ск. І. 164.
Порозсідлувати, -лую, -єш, гл. Разсѣдлать (во множествѣ).
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17.
Химородні, -день, ж. Хитрыя затѣи, хитрости.