Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту.
Дом, -му, м. = дім.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл.
1) Поправлять, поправить, починить.
2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Стирчати, -чу́, -чи́ш, гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка.