Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Буряковиння, -ня, с. Листья свеклы.
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Єдама́шок, -шку, м. = адамашок.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.
Пром'яти, -мну, -мне́ш, гл. Промять.
Розімнятися, -мнуся, -нешся, гл. = Розім'ятися.
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш? Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Скрекотання, -ня, с. Стрекотаніе.
Стрибатися, -бається, гл. безл. Прыгаться. Стрибається, покіль бісом штрикається. Ном. № 13313.