Гузя́! меж. = Гудзя.
Дев'ятира́нський, -а, -е. Съ девятью ранами, относящійся къ 9 ранамъ. Встрѣчено въ нар. молитвѣ. На горі на осиянцькій, на дев'ятиранцькім зілю там Божа Мати спала.... приснив ми ся сон дев'ятиранцький, же Суса Христа на муки брали.
Дровиня́ка, -ки, ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо).
Заса́лити, -ся. Cм. засалювати, -ся.
Імня, імени, с. = ім'я. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Підтинати, -на́ю, -єш, сов. в. підтя́ти и підітнути, -ну, -неш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать, подсѣкать, подсѣчь, подрубливать, подрубить. А буря жито як серпом підтинала. Підтяли кучері нам трьом. 2) Стегать, стегнуть кнутомъ. А о мене, ворон-коня твого, та й не дбаєш, а догори їдеш, мене підтинаєш.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась.
2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни.
Ужака, -ки, м. = вужака.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили.