Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

справування

Справування, -ня, с. 1) Отправленіе, исправленіе (должности). 2) Поведеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРАВУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРАВУВАННЯ"
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Галатин, -на, м. = галайко. Желех.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Поперестелятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = поперестилатися.
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає. Морд.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРАВУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.