Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка.
Існий, існісінький, існісінько. Cм. істний, істнісінький, істнісінько.
Контентуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, ѣсть; угощаться. Контентуйтеся, люде добрі!
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ум. кірка.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи.
Спустошення, -ня, с. Опустошеніе.
Ускорен прил. = Скорен. Бог хоч не вскорен, та влучен.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці.