Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аре́на, -ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає... горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова? К. Кр. 35.
Запомо́га, -ги, ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає. К. Псал. 13.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Мир. Пов. II. 95. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив. Мнж. 139.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою. Маркев. 135.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57.
На́рість, -рости, ж. Наростъ. Н. Вол. у.
Полегти, -ля́жу, -жеш, гл. = полягти.
Розбужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розбуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться. Встаньте, браття, та розбудітеся. Чуб. V. 911.
Розмірити Cм. розміряти.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.