Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Иномовний, -а, -е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.
Неотеса, -си, об. Неуклюжій, неповоротливый, некрасивый человѣкъ. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Подивись на себе, неотесо! адже ж ти поганіший від... О. 1861. XI. Кух. 15.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый. Шейк.
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туп-туп ніженьками, дзень-дзень підківками. Н. п.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.