Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади). О. 1861. V. Слов.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22. 2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.