Бричка, -ки, ж. Бричка. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока.
Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим.
Заму́лити Ii, -ся. Cм. замулювати, -ся.
Нади́хання, -ня, с. = надих. А ти, моє надиханнє спасенне, моя ти музо в образі любови!
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок.
Прилюбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.