Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Вандро́вний чоловік: усе вандрує....
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках.
Злупитися, -плюся, -пишся, гл. Содраться, слущиться. Я ж думала, що нагаєчка шуточка, як ударе, то злупиться шкурочка.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей.
Ли́нити, -ню, -неш, гл. У решетниковъ: снимать слой коры съ предварительно распаренныхъ въ печи липовыхъ стволовъ, обнажая лыковый слой, который потомъ отдѣляютъ отъ стволовъ.
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам.
Розікрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть.
Чавун, -на, м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ум. чавунець.
