Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Кальник, -ка, м. Хлѣбная лепешка. Желех. и Лунов. у.  
Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.
Онь нар. = ониж. Вх. Зн. 44.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл. 1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. К. Дз. 34. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша. Мир. Пов. II. 85. 2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Ном. № 3306. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що? Грин. І. 244.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день. Ном. № 13097.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Химородити, -джу, -диш, гл. 1) Причудничать. 2) Колдовать. ЗОЮР. І. 79. Він ледачий химороду химородить. Г. Барв. 449.