Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподіванка

Сподіванка, -ки, ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. МВ. ІІ. 12. Билось наше серце солодкими сподіванками. К. ХП. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДІВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДІВАНКА"
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Волошин, -на, м. Валахъ, румынъ. У нас такий панич як волошин: чорнявий, з волосом на виду. Ном. № 8554.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Ільмаковий, -а, -е. Вязовый, берестовый.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345.
Найма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. найня́ти и наня́ти, -йму, -меш, гл. Нанимать, нанять. Він пішов наймати наймита. Рудч. Ск. І. 170. Найняв майстрів. Рудч. Ск.
Перечіс, -чо́су, м. Перечесъ. Підманювали, улещали, поки добрались до кінця, поки дівки од переносу до самого товстіли носу. Котл. Ен. III. 43.
Постебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Зашагать. Постебнував він через хату. Св. Л. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОДІВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.