Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповідання

Сповідання, -ня, с. Исповѣдываніе, исповѣдь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДАННЯ"
Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
Зумитися Cм. зумлятися.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. сонце ся в ложі купає. Солнце зашло. Ном. № 598.
Перелюбець, -бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша. Грин. І. 163.
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце. 2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ. КС. 1882. X. 36. 3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. Рудч. Ск. І. 87. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІДАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.