Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спинка

Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИНКА"
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Вистрибувати, -бую, -єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. І. 20.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность. МВ.
Зблі́днути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.
Злий, -а, -е. 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр. Шух. I. 272, 318.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Поохрещувати, -щую, -єш, гл. Окрестить (многихъ).
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Твердісічко нар. = твердісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.