Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. Cм. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах.
Кеді нар. Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Пічлаз, -за, м. Развратникъ.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Труський кінь.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.