Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спасеницький

Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему. К. ПС. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАСЕНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАСЕНИЦЬКИЙ"
Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum. Вх. Уг. 227.
Виполоти Cм. виполювати.
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей. Сосниц. у.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Золотарь, -ря́, м. 1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326. 2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Нао́длів нар. = навідлів.
Полизати, -лижу, -жеш, гл. Полизать.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Фанатицтво, -ва, с. Фанатизмъ. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАСЕНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.