Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спарити

Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386. 2)шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАРИТИ"
Голова, -ви, ж. 1) Голова. Що голова, то розум. Посл. у голову заходити, зайти. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла (такая бѣдность). Ном. № 1506. б) — заходити. Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. Що робити з біди? тра въ голову заходити. Фр. Пр. 52. у голову (голови) класти, покладати. Думать. І в головах собі не покладай. И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. наложити головою, лягти головою. Погибнуть, умереть. Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. Мет. 14. Або за Дніпром ляжу головою. Шевч. 142. в голові мені (тобі....). Засѣла мысль въ голову. Дуже мені теє в голові! Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. у головах. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. Поклав сокиру в головах. під голови. Въ изголовье. А під голови голубая та жупанина. Мет. 82. у голову взяти, забрати. Задаться цѣлью, рѣшить. Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. Рудч. Ск. І. 200. по моїй голові. Что касается до меня; по мнѣ. По моїй голові — хоч вовк траву їж. на мою, твою.... голову. На мое, твое.... несчастье. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148. шоб тебе у жито головою. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. за твоєю (його и пр.) головою. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, віри своєї християнської у поругу вічні часи не подавали. АД. II. 8. голову кому їсти, жувати. Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. Що в Бога день, усе голову їсть. Ном. № 2724. у голові, у головці було. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. голова в голову. Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. Капуста голова в голову однаковісінька. 2) Умъ, разумъ. Порадь мене своєю головою. К. ЧР. 188. До булави треба голова. Ном. № 753. цвілі голови. Глупцы. Ном. № 6303. 3) м. Предводитель, распорядитель. Без голови військо гине. Ном. № 751. 4) м. Должность: голова городской, сельскій. Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... О. 1861. VIII. 95. 5) ж. Глава, часть книги. К. Іов. XI. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у. 7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24. 9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у. 10) = маточина. Рудч. Чп. 250. 11) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179. 12) Часть толчеи. Cм. стула походюча. Шух. I. 162. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. 15 — святоянська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. голови ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Жабої́д, -да, м. Листъ. Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило. Донск. обл.
Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться. Чуб. V. 26.
Колішенний, -а, -е. (О волахъ). колішенні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього. Рудч. Ск. І. 182.
Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Васильк. у. Киця моруга. ХС. II. 192.
Рождениця, -ці, ж. 1) Родительница. Подайте милостини за свою рожденицю, за своїх покревних. Рк. Левиц. Васильк. у. 2) Роженица. Приспори рождениці, хрещениці, раби Божої Явдохи покорму.... Приспори рождениці, молитвяниці, хрещениці, раби божої Явдосі дитя годувати. Мил. 25.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл.у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові. Св. Л. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.