Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. Г. Барв. 285. нажитна дитина. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Г. Барв. 484.. Cм. наживний.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Підласистий, -а, -е. = підласий. Підласистий віл.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки. Н. п.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом. Драг. 342.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи. Черн. у.