Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Власність, -ности, ж. Собственность. Левиц. Пов. 320. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини. О. 1861. X. 3.
Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Лебед. у. Камен. у. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Камен. у.
Ізг.. Cм. зг.
Линю́щий, -а, -е. Линючій, линяющій. Заполоч линюща. Черк. у.
Наволо́ком нар. сі́яти наволо́ком. Сѣять на жнивье подъ борону или рало. СХО. XIII (2), 196. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. Харьк. у.
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався. ЕЗ. V. 256.
Прожог, -гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. Cм. чепуруха.
Чересло, -ла, с. 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю. Мил. М. 84.