Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Камен. у. 2) Часть друлівника (Cм.). Шух. І. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. бильце.
Відволода, -ди, ж. = відлига. Шух. I. 81.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
Лакей, -ке́я, м. Лакей. Лакеїв гарних і моторних багацько дуже щось було. Котл. Ен.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Подовершувати, -шую, -єш, гл. Довершить, доложить верхи (во множествѣ).
Покірливий, -а, -е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі. К. Досв. 117.
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Попихач, -ча, м. Человѣкъ, которымъ каждый помыкаетъ. Св. Л. 135. Ном. № 10688. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата; нікого нема! попихач жидівський, виріс у порогу. Шевч. 133. Ми, бач, теперечки тільки жіночі попихачі. Стор. МПр. 157.
Римарчук, -ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.