Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. Харьк. ( Залюбовск.). 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. Харьк. у. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски. Шейк.
Великородний, -а, -е. Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39).
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Закопти́ти, -ся. Cм. закопчувати, -ся.
Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Грин. III. 185. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. Галич. 1867. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. Чуб. V. 355. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Pauli. Ум. кавале́рочок. Мил. 216.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника. Вх. Зн. 50.
Простити, -ся. Cм. прощати, -ся.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ. Мнж. 45.
Турма 1, -ми, ж. соб. Стадо овецъ. Фр. Пр. 9. Турма вже йде з поля. Камен. у. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Гол. І. 38. Ум. турмонька, турмочка. Овець турмонька. Гол. II. 60.
Усевладництво, -ва, с. Всемогущество. Нема йому ні наситу всевладницьтвом, ні впину. К. ПС. 51.