Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блекнути, -ну, -неш, гл. Блекнуть, увядать.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Греци́ло, -ла, с. Квасцы. Шух. І. 254. Cм. Галун.
Ду́ля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Чуб. V. 1114. Ум. ду́лька, ду́лечка. Грин. ІІІ. 224. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Лавр. 133. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки. Мет. 12.
Загру́ти, -ру́ю, -єш, гл. Закричать (о воронѣ). Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ, напечатанной Срезневскимъ. Закряче ворон, загрує, зашумує. Запор. Стар. І. 105.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Перетягати II, -га́ю, -єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9-10.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Розговіни, -він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Ке. І. 72.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.