Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Віть за віть оддати. Отплатить тѣмъ же, воздать равнымъ за равное.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Cм. морюха.
Оповідувати, -дую, -єш, гл. = оповідати. Нагодились деякі того часу, оповідаючи йому про галилейців.
Постріш, -ші, ж. Группа въ 8 — 10 дворовъ нанимающая сообща одного пастуха.
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий.