Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Зморитися, -рю́ся, -ришся, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти зморчлась! посидь трошки. Г. Барв. 91.
Лугови́й, -а́, -е́ Принадлежащій лѣсу, выросшему на низменности. Cм. луг. Верби луговії зашуміли. АД. І. 248. По під лужечком стежечка, туди пішла молодая Катречка, із луговою водою говорила: ой водо, водо луговая, чого ти стоїш да тихая? Чуб. V. 722., Ум. лугове́нький. Ой водо, водо луговенька. Рк. Макс.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ. Левч.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Пісно нар. Постно.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Ном. № 1695. Чогось мені не прядеться. Мил. 94.