Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Позанедбовувати, -вую, -єш, гл. Оставить безъ вниманія (многихъ), пренебречь (многимъ). Старосвітські звичаї позанедбовували. К. (О. 1861. VI. 31).
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Чехнути, -ну, -неш, гл. Чахнуть. Батько наш чехне та й чехне, почав кашля ти, а далі й зовсім ліг. Харьк. у.