Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гони́тва, -ви, ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. К. Бай. 11. 2) Гоненіе. Св. Л. 107.
Католичка, -ки, ж. = кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Пробігнути, -ну, -не́ш, гл. = пробігти. Сли тоті гори пробігнеш, то я ти дам всьо. Драг. 284.
Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п. 2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Серішній, -я, -є. = сьогорішній.
Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.
Чіпко нар. = чепко. Лохв. у.