Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Нав'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. нав'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Навязывать, навязать, связывать, связать. Нав'язала снопів з двадцять. 2) Привязывать, привязать. Виявились і баштани в степу з нав'язаним по тичках пір'ям, щоб то хижу полохати птицю. О. 1862. IX. 62.
Наме́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажиться, пожить въ какомъ-либо мѣстѣ.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Пахущик, -ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває. Гол. IV. 286.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Поприневолювати, -люю, -єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Торкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торкотати. Ой, битиму: будут тобі кости торкотіти, як біб в бордюзі. Вх. Зн. 70.