Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смичай

Смичай, -чая, м.чорноголо́вий. Родъ растенія.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧАЙ"
Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. МВ. ІІ. 11. Старі люде говіркі. Г. Барв. 316.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Зґі́ґнути, ґну, -неш, гл. Околѣть. Вх. Уг. 245.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Маляри́ха, -хи, ж. = малярка 2.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Призвичайка, -ки, ж. Привычка. Левч. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.