Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виштирити, -рю, -риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. І. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.
Краєчок, -чка, м. Ум. отъ край.
Поживитися Cм. поживлятися.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.
Різникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк.
Роздріб, -ро́бу, м. 1) Раздробленіе. 2) на роздріб. Въ розницу. Як на роздріб продавать миски, то по шість копійок, а на гурт, то по пять. Канев. у.
Роскрадати, -да́ю, -єш, сов. в. роскрасти и розікрасти, -раду, -деш, гл. Раскрадывать, разокрасть. Роскрадати мою працю. Рудан. І. 71. Роскрадають як овець. Шевч.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.