Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говірка, -ки, ж. 1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Черниг. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. МВ. ІІ. 31. 2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. Г. Барв. 328. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря. Мир. ХРВ. 115. 3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Полт. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька. Чуб. V. 123.
Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. Грин. ІІІ. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Зла́да, -ди, ж. = злагода 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Паскудний, -а, -е. Мерзкій. До якого зухвальства дійшло паскудне хлопство. Стор. МПр. 100.
Перець, -рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б)собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. Ум. перчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю. Грин. III. 539.
Ручений, -а, -е. Ручной, къ рукѣ относящійся. Мнж. 42.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Ціпух, -ха, м. = ціпо́к = ціпун = ціпуга. Іде од Бога Матка Христова золотими мостами, з золотими ціпухами (изъ заговора противъ кровотеченія; ясно изъ сопоставленія варіанта заговора: ішла баба кам'яна кам'яним мостом з кам'яним ціпком). Грин. II. 315.