Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123. Cм. бруслина.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. Рудч. Ск. 25. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. Мнж. 66. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. О. 1861. VIII. 95. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. КС. 1882. ІІІ. 611. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Мнж. 95. Зсадити дерево на віз. Зміев. у.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Парій, -роя, м. Отроекъ. Валк. Желех. Ум. пароїк. Гол. II. 15, паройок. Желех.
Погибнути Cм. погибати.
Росп'ястиCм. роспинати.
Суботішній, -я, -є. = субітній. Шух. І. 40.
Угнівити, -влю, -виш, гл. Прогнѣвить.
Уклін, -лону, м. Поклонъ. Чуб. IV. 220.