Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Н. п. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц. І.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.
Палга, -ги, ж. Плита. Угор.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Черчати, -чу, -чиш, гл. 1) = бряжчати. Ванц ( = ланц) черчит. Вх. Лем. 482. Черчит пінязми. Вх. Лем. 482. 2) Журчать. Вода черчит. Вх. Лем. 482.