Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузімок, -мка, м. = бузівок. Левиц. І. 185.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Купра, -ри, ж. = купер. Ти козак, тілько купра не так. Ном. № 797.
Лайдак, -ка, м. Бездѣльникъ, мерзавецъ. Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоть бы яка. Чуб. V. 210.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Позволитися, -люся, -лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом? Канев. у.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Убогачення, -ня, с. Обогащеніе.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.