Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сліги

Сліги, -гів, мн. Толстыя перекладины, балки, черезъ яму для мостика. Покладуть сліги через прірву, а поверх дошки, та й їздять. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІГИ"
Бузинник, -ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. бузинничок.
Гончари́ха и ганчари́ха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча. Вас. 196.
Заклина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заклясти́, -клену́, -не́ш, гл. Заклинать, заклясть, проклинать, проклясть. Заклинаю тебе Богом, не муч мене. Єв. Мр. V. 7. Заклинаю тя іменем Божим. МУЕ. III. 53. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи заклинала, щоб долі не мала. Мет. Заклинала вона гроші ті... ось як. Грин. II. 143.
Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Процвітаний, -а, -е. Разцвѣченный, разукрашенный. Ой із города Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована. Ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. АД. І. 208.
Сестрицин, -на, -не. Принадлежащій сестрицѣ. От тобі, сестрице, сестрицин убор. Мет. 205.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.